П’ять днів людина працює, возить дітей до школи, не торкається спиртного. У п’ятницю ввечері вона відкриває першу пляшку й зупиняється лише в неділю вночі. Родина заспокоює себе тим, що в будні все гаразд, а отже, хвороби немає. Минає рік чи два, і понеділок уперше виявляється пропущеним. Із цього моменту звичний відпочинок перестає бути відпочинком, хоча зовні майже нічого не змінилося.
Що таке алкоголізм вихідного дня
Так у побуті називають регулярне вживання великих доз спиртного наприкінці тижня за тверезих буднів. Лікарі розглядають таку схему як ранню стадію залежності, а зовсім не як безневинну традицію. Організм уже перебудувався: зник захисний блювотний рефлекс, колишньої дози не вистачає, кількість випитого зростає з місяця в місяць. Людина чекає п’ятниці із середини тижня і дратується, якщо плани зриваються.
Дружини приходять на консультацію з одним і тим самим запитанням: чоловік п’є на вихідних, чи вважати його хворим? Відповідь залежить не від календаря, а від контролю. Коли людина здатна випити келих і зупинитися, легко відмовляється від спиртного заради поїздки чи справи, тривожитися рано. Якщо кожна п’ятниця закінчується однаково, залежність уже сформувалася.
Який вигляд має запій і чим він відрізняється від вихідних з алкоголем
Запоєм називають стан, за якого людина п’є кілька діб поспіль і не може припинити самостійно. Головна ознака – похмілля знімається новою порцією спиртного. Уранці трусяться руки, калатає серце, накочують тривога й нудота, і лише алкоголь ненадовго повертає подобу нормального самопочуття. У такій картині наркологи бачать сформований абстинентний синдром і діагностують запійний алкоголізм – другу стадію хвороби.
Родичі часто запитують, скільки триває запій. Єдиної цифри немає: в одних він займає три-чотири дні, в інших розтягується на тижні. Закінчується він зазвичай не рішенням людини, а виснаженням – організм перестає приймати спиртне, закінчуються гроші, втручаються близькі або лікарі. Між епізодами бувають світлі проміжки, які з роками стають коротшими.
Де проходить межа
Перехід від п’ятничних застіль до запоїв відбувається поступово, і сама людина його не помічає. Родині варто насторожитися, коли з’являються такі зміни:
- вихідні починаються в четвер або тривають у понеділок;
- уранці після застілля людина похмеляється, а не терпить до вечора;
- випадають із пам’яті цілі вечори;
- без спиртного приходять безсоння, пітливість, тремтіння рук, безпричинна тривога;
- обіцянки пропустити ці вихідні раз у раз порушуються;
- алкоголь ховають, а кількість випитого применшують.
Досить двох-трьох пунктів, щоб говорити про пройдену межу. Далі хвороба розвивається швидше, ніж на попередньому етапі.
Причини запійного алкоголізму
Одного винуватця не існує. Свою роль відіграє спадковість: у дітей батьків, які пили, залежність формується швидше й перебігає важче. Важливі стаж і звичка знімати алкоголем будь-яке напруження – втому, образу, нудьгу, страх. Впливає оточення, в якому заведено пити багато й часто. Коли інших способів розслабитися в людини немає, доза й частота зростають, доки організм не перестає обходитися без етанолу.
Чим небезпечні наслідки запійного алкоголізму
Багатоденне вживання б’є по печінці, підшлунковій залозі, серцю та судинах. Після тривалих епізодів трапляються панкреатити, шлункові кровотечі, порушення ритму. Найнебезпечніший час настає на другу–четверту добу після різкого припинення: можливі судомні напади й алкогольний делірій із галюцинаціями, який без медичної допомоги загрожує життю.
Страждає і все інше. Запійний алкоголік втрачає роботу через прогули, залазить у борги, родина живе в постійному очікуванні наступного зриву. Діти в таких домівках рано вчаться приховувати те, що відбувається, і мовчати про свої почуття.
Як зупинити запій і що робити далі
Переривати багатоденне вживання вдома, замикаючи людину чи відбираючи спиртне, ризиковано. Різка відміна після тижня пияцтва здатна спричинити судоми та психоз. Безпечний шлях – викликати нарколога, який оцінить стан, зніме інтоксикацію і простежить за першою добою тверезості. Народні засоби й таблетки, підмішані без відома хворого, проблему не розв’язують і нерідко закінчуються реанімацією.
Через кілька днів після крапельниць людина почувається здоровою і впевнена, що впорається сама. Тут криється головна пастка: тіло відновилося, а тяга і звичний спосіб давати раду життю залишилися колишніми. Справжня робота із залежністю починається після виведення з гострого стану і триває місяці; її етапи описано в розділі лікування алкоголізму Одеса.
У реабілітаційному центрі «Еверест» лікування запійного алкоголізму будується на тривалій програмі з проживанням. Учасники на якийсь час ідуть із середовища, де пити звично, відновлюють режим, займаються спортом і працею, розбирають на групах причини, які раз у раз приводили до пляшки. З родичами працюють окремо: сімейні заняття допомагають перестати рятувати й контролювати та навчитися підтримувати тверезість. Докладніше про те, як проходить реабілітація алкоголіків, розкажуть на безкоштовній гарячій лінії – дзвінки приймають цілодобово.
