Часто, коли виникають підозри у вживанні наркотиків, постає питання – а чи можна розпізнати цю хворобу за непрямими ознаками: поведінкою, зовнішністю? Звісно, у кожної речовини свій «почерк», але деякі узагальнені риси вивести можна. Розповімо, на що звернути увагу і коли вже варто звертатися до нашого центру по допомогу для ваших близьких.
Узагальнений споживач наркотиків
Психологи та наркологи вивели певний узагальнений портрет наркозалежного, почнімо з його опису, а потім перейдемо до окремих рис. Отже, типовий наркозалежний у нашій країні виглядає так:
- молодий чоловік – до 35 років;
- житель великого міста;
- із середньою або середньою спеціальною освітою;
- стаж уживання наркотиків – 5 років;
- спосіб уживання найчастіше ін’єкційний;
- речовина, яку вживає, – опіат, рідше ефедрин чи крек, інші речовини екзотичніші;
- вік початку залежності – 19 років;
- характер уживання – щоденне, часто спільними голками;
- спосіб життя – нерідкі безладні чи комерційні сексуальні зв’язки, що у зв’язку з попереднім пунктом дає високі ризики ВІЛ-інфекції.
Нагадаємо, що це лише усереднений портрет і в жодному разі не має слугувати орієнтиром! Людина може мати будь-яку освіту й спосіб життя і при цьому бути наркозалежною.
Спосіб життя наркозалежного
Спосіб життя та поведінка – одні з найкращих показників, адже вони змінюються значно швидше, ніж зовнішність. Основні риси наркозалежного – недовіра, скритність, обман близьких, схильність до скандальної поведінки. Звернути увагу слід на манеру розмови й тембр мовлення, які змінюються при вживанні наркотичних препаратів. Дивні й незнайомі сленгові вирази також мають насторожувати – за ними часто криється прагнення зберегти в таємниці свою згубну пристрасть.
Наркозалежним властиве невиразне, надто поспішне – або, навпаки, сповільнене – мовлення. Останній ефект спостерігається при прийомі речовин із найпоширенішої групи опіатів, а також так званих «солей». Людина говорить тихо, розтягуючи голосні й ніби засинаючи, бурмоче під ніс і ковтає закінчення – зрозуміти таке мовлення буває непросто. Якщо ж мовлення, навпаки, надто швидке й поспішне, якщо людина надмірно балакуча й буквально сипле словами, – це може свідчити про залежність від стимуляторів. Також має насторожити надто активна міміка обличчя, жестикуляція, перескакування з теми на тему. Звісно, усе це може бути й особливістю мовлення, але якщо ви помітили різку зміну манери спілкування – це привід замислитися.
Сленг і жаргон наркомана
Сленг наркозалежних для непосвяченого виглядає дико, і його складно з чимось сплутати. Так, для процесу куріння наркотику використовують вирази «хапнути», «напастися», «дунути». Для ін’єкційного введення – сталі жаргонізми «вмазатися» та «ширнутися», а найпопулярніший наркотик – героїн – має величезну кількість жаргонних назв: «хмурий», «гера», «білий», «герич», «повільний» тощо. Натомість стимулятори та амфетамін часто називають «спідами» та «швидким». «Кокс» – це зовсім не сорт вугілля, а кокаїн, так само як «кокос» чи «сніг» не означають тропічний плід і вид опадів. «Кристалами» іноді називають метамфетамін, а «солями» – сучасні й досить небезпечні курильні суміші. «Клад» і «закладка» означають спосіб, яким наркодилери доставляють товар споживачам. Сьогодні, звісно, таку розмову навряд чи можна почути – зазвичай усе спілкування з розповсюджувачами відбувається в текстовому вигляді.
Соціальні зміни
Важлива риса поведінки наркозалежного – втрата інтересу до справ і захоплень, які раніше його займали. Правильніше сказати, що з часом зникає інтерес узагалі до всього, крім уживання наркотику, від якого він уже не може відмовитися. Те саме, до речі, спостерігається й у разі алкогольної залежності. Родина, робота, хобі й навчання відходять на задній план, дуже звужується й збіднюється (за рідкісними винятками, пов’язаними зі специфікою наркотику) емоційна сфера.
Це позначається й на колі спілкування залежного: старі зв’язки обриваються, з’являються нові, пов’язані зі спільним уживанням наркотику чи його поширенням. Наркозалежний цілий день, висловлюючись сленговим словом, «мутиться», тобто спочатку шукає дозу чи гроші на неї, потім купує наркотик, який негайно вживає в затишному місці, у компанії чи без. Так триває день у день без жодного просвітку, поки його не знаходить поліція або він не потрапляє до лікарні. Це більше стосується найнебезпечніших і найважчих речовин – опіатів, метамфетаміну, креку.
Часто підлітки й просто люди, які вживають наркотики, ідуть з дому, щоб ужити наркотик і відлежатися. Це може тривати добу-три, зазвичай не більше, адже інакше пошуки починає поліція.
Грошове питання
При вживанні деяких наркотиків людина може майже не змінювати способу життя – принаймні спочатку. Але близьким людям зміни все одно будуть помітні. Наприклад, підлітки, які вживають наркотики, часто попадаються на домашніх крадіжках чи просто побутовому вимаганні грошей на найрізноманітніші, часто фантастичні, цілі. Люди, які заробляють самі, можуть витрачати власні кошти – але тоді буде помітно, як вони поступово опускаються й нехтують своїми обов’язками з утримання родини. Найнебезпечніша ситуація – наркозалежні, які стають на злочинний шлях або беруть так звані мікропозики в підозрілих організаціях, ставлячи під удар добробут близьких.
Характер наркомана
Попри всі спроби зберегти колишній спосіб життя й поведінку, характер наркозалежних завжди змінюється. Причому змінюється завжди на гірше – наркотики ще нікого не зробили кращим, хіба що тимчасово, і це завжди оманливе враження. Моральна деградація пов’язана із залежністю та здатністю піти на безліч огидних і навіть злочинних учинків заради її задоволення, а також із впливом наркотику на мисленнєві та когнітивні процеси, емоційну сферу. На жаль, до реабілітаційного центру «Еверест» дуже часто телефонують стривожені батьки, дружини, чоловіки людей, які останнім часом різко змінилися.
Так, наркоманів переслідує емоційна лабільність – тобто різкі переходи від одного настрою до іншого. Часто вони ще й загострюються спалахами агресії, а іноді людина впадає в прострацію, апатію. Залежні схильні до депресії, а в тих, у кого вже були проблеми з психікою, вони майже напевно проявляться й загостряться. Схильність до обману – також відмінна риса наркомана, як і порожні обіцянки «зав’язати». Варто пам’ятати, що довіряти наркозалежному на слово неможливо – навіть якщо в минулому житті це була людина твердого слова.
Особливо небезпечними залежні можуть ставати в період абстиненції – синдрому відміни. Цей стан характеризується такими моральними й фізичними муками, що заради їх припинення наркоман готовий піти на злочин – украсти, пограбувати. Не застраховані від агресії й домашні. І знову ж таки, безліч історій свідчать, що на таких агресивних істот перетворюються найдобріші й найтихіші в минулому люди – від цього не застрахований ніхто.
Зміни зовнішності наркомана
Деякі групи наркотичних речовин дуже помітно впливають на зовнішність уже після місяців і навіть тижнів уживання. Так, може різко впасти вага на тлі відсутності апетиту – особливо це властиво опіатній, а також амфетаміновій залежності.
Зовнішні прояви мають також фізіогномічний характер, тобто відображаються на виразі обличчя. Так, багатьом наркоманам властиво стискати щелепу – насамперед це риса залежності від стимуляторів і амфетаміну, а також від «солей». М’язи обличчя можуть смикатися, що лякає сторонніх. Гримаси виникають раптово, і при спробі контролювати цей процес у залежного просто зводить щелепу. Багато хто, щоб приховати судомні рухи жувальних м’язів, регулярно жує жуйку.
В опіатних наркоманів м’язи обличчя, навпаки, втрачають тонус. Обличчя опливає, обвисає – те саме відбувається й на третій стадії алкоголізму. Людина виглядає постарілою на 10-15 років, вираз обличчя й очей відсутній, колір нездоровий. У героїнових наркоманів із великим стажем риси обличчя загострюються, вилиці ніби стирчать. Відбувається це через деградацію жирового та м’язового шару.
Проблеми зі шкірою
Зовнішній стан шкіри точно відображає внутрішні процеси. Психоактивні речовини призводять до лущення й сухості шкіри, яка стає ніби пергаментною й втрачає здоровий колір. Деякі наркотики, навпаки, роблять шкіру надто жирною. Надмірна пітливість дуже характерна для періоду абстиненції. Порізи, рани, будь-які інші травми також мають насторожити, не кажучи вже про сліди від ін’єкцій. Через проблеми з імунітетом у багатьох наркоманів погано загоюються рани.
Колір обличчя також може змінюватися залежно від речовини, яку вживають. Це залежить від того, покращує речовина периферичний кровотік чи погіршує, – у такому разі обличчя або червоніє, або блідне. Блідість також може бути зумовлена нервовим і фізичним виснаженням.
Очі
Сонний погляд, припухлі напівопущені повіки характеризують наркомана, який уживає наркотики типу «солі» чи «диму». Це сучасні синтетичні курильні суміші на основі знеболювальних, які ще недавно поширювалися абсолютно вільно, але й після заборони практично не стали менш доступними навіть для підлітків. Почервонілі білки очей – ознака курця гашишу, а також спайсів і їхніх похідних. Часто проявляються й в амфетамінових наркоманів у зв’язку з безсонням.
Класична ознака дії наркотичних речовин – розширення чи, навпаки, звуження зіниць. Наприклад, унаслідок дії опіатів зіниці дуже звужуються, а стимулятори розширюють їх на весь діаметр райдужки. Крім того, змінюється швидкість зміни розміру зіниці під дією світла. Під очима нерідко бувають синці. Звісно, вони бувають і в здорових людей, але не постійно й навряд чи так інтенсивно.
Будь-які наркотичні речовини дуже сильно впливають на імунну систему й викликають алергічні реакції. Тому для наркоманів характерні кашель і нежить. Безперервне покашлювання видає курця – дуже багато наркотиків можна вживати саме у вигляді курильних сумішей.
Що робити?
Головне питання, якщо ви виявили ознаки залежності в близької людини, – куди звертатися? Телефонуйте до реабілітаційного центру «Еверест». Ми направимо вас до спеціалізованої клініки, у якій знімуть гостру фазу й згладять прояви абстинентного синдрому. А далі настає період реабілітації в нашому центрі. За бажання та належної мотивації будь-яку залежність можна перебороти. І що раніше почати – то простіше.
