Наркоманія серед підлітків – проблема особливо гостра з цілої низки причин. Щодня вона зачіпає мільйони родин і втягує тисячі, по суті, ще дітей у небезпечну подорож. Подорож, яка без втручання фахівця має квиток лише в один кінець. Підліткову наркоманію ускладнює безліч супутніх речей. Це і неприйняття та нерозуміння з боку родини, і прагнення виглядати крутим у власних очах, а особливо в очах однолітків, і максималізм, притаманний людям віком 13-20 років.
Фахівці в галузі наркології визначають наркоманію як хворобливу пристрасть до вживання потенційно небезпечних речовин, яка розвивається й зберігається попри розуміння всіх ризиків. У підлітків наркоманія розвивається значно швидше, ніж у дорослих, через особливості нервової системи, організму та фізіології загалом. Не до кінця сформована нервова система легше потрапляє в залежність від речовин, що на неї впливають, а внутрішні органи також особливо сильно страждають у період остаточного формування.
Причини підліткової наркоманії
Таких причин багато, зазвичай вони поєднуються між собою. Неуважність до проблем людини, що росте, характерна для неповних чи проблемних родин, стигматизація таких підлітків з боку школи та суспільства загалом штовхають їх на шлях девіантної поведінки. Це передбачає порушення суспільних норм і навіть закону, а саме крадіжки, грабежі, насильство – і, звісно ж, уживання наркотиків.
Проте неблагополучне соціальне становище далеко не завжди є причиною чи тригером наркоманії – так само як наркозалежні підлітки далеко не завжди належать до маргінальних верств населення. Часто це діти з цілком забезпечених і благополучних родин, які таким чином просто бунтують проти норм і правил дорослого світу. Іноді вживання відбувається з цікавості, іноді – під тиском моральних авторитетів, і практично завжди – у компанії однолітків. Так, 2/3 усіх підлітків, які визнали під час анонімного опитування, що пробували наркотичні речовини, сказали, що вперше зробили це на дискотеці чи тусовці.
Фахівці в галузі наркології уважно стежать за ситуацією з підлітковою наркоманією, і ось до яких висновків вони дійшли:
- серед підлітків переважає епізодичне вживання над системним, але зазвичай цей період без втручання чи значної сили волі за кілька років змінюється регулярним уживанням;
- середній вік підлітків, які вживають психоактивні речовини, знижується багато років поспіль і становить сьогодні 16 років, при цьому нерідкі й випадки залучення 12-13-річних дітей;
- наркотичні речовини, точніше, «мода» на них, регулярно змінюються – якщо раніше це були опіати й трамадол, а також амфетамін і гашиш, то сьогодні їм на зміну приходять ліріка, налбуфін та інші аптечні наркотики, а також велика група «дизайнерських» наркотиків, так званих солей, «димів» тощо.
І от дизайнерські наркотики становлять велику небезпеку через свій квазілегальний статус – закон просто не встигає за появою нових формул, кожну з яких потрібно ідентифікувати й заборонити окремо. А сірий ринок таких речовин пропонує підліткам «законний кайф» нібито без звикання та інших побічних ефектів, чим провокує на вживання навіть тих, кого інакше зупинив би незаконний статус. Проте тяжкі наслідки вживання підлітками курильних сумішей відомі кожному наркологу. Адже деякі з побічних ефектів цих синтетичних опіатів і канабіноїдів відправляють підлітків у реанімацію, а в реабілітаційних центрах таких пацієнтів мало не половина від загальної кількості.
Те саме стосується й аптечних наркотиків, насамперед такого небезпечного при нетерапевтичному вживанні препарату, як ліріка. Отруєння при передозуванні, симптомами якого є пригнічення дихальної та серцевої діяльності, потребує негайного виклику швидкої. А тяжка психофізіологічна залежність від протисудомних препаратів проявляється таким самим тяжким синдромом відміни й насилу піддається лікуванню. Проте аптечні наркотики так само без проблем потрапляють до рук школярів, попри будь-які заборони й контроль, адже «гроші не пахнуть».
Що робити
Ситуацію варто розглядати під двома кутами: профілактики вживання та лікування вже сформованої наркоманії в підлітків. Основний напрям профілактики – санітарна просвіта, тобто розкриття всього того, що може відбуватися з людиною, яка вживає наркотики. Але самого цього недостатньо, адже підлітки схильні до легковажності («зі мною такого не станеться, я ж не такий простак») і до критичного ставлення до слів дорослих загалом.
Профілактичною роботою мають займатися фахівці-наркологи, які вчасно виявляють чинники ризику. При цьому необхідно враховувати, що неправильно подана інформація про шкоду наркотиків може спровокувати вживання. Хоч як парадоксально це звучить, необхідно враховувати цікавість і авантюризм підліткового віку. Тому залучати до терапевтичної роботи колишніх наркозалежних можна, але також під контролем нарколога та психолога.
Але найпродуманіша профілактична робота безглузда, якщо не вберегти підлітка від поганого впливу вулиці, а часом і інших членів родини. Наприклад, загроза наркоманії чи алкоголізму в родинах, де п’є хоча б один із батьків, уп’ятеро вища, а в родині, де зловживають обоє, – у десятки разів. Будь-яке виховання перевіряється на практиці, і якщо підліток бачить у діях дорослих протилежне тому, що вони говорять, – чи варто звинувачувати його в тому, що він успадковує саме спосіб дій?
Якщо звичка вже сформована, починати лікування варто якомога раніше, до виникнення стійкої залежності. Причому слід враховувати, що підліткова наркоманія ускладнюється поєднанням різних речовин – грубо кажучи, підлітки схильні пробувати все підряд, зазвичай поступово переходячи до важчих препаратів. Тому першим етапом зазвичай є детоксикація та зняття абстинентного синдрому в лікувальному закладі, після чого настає стадія психотерапевтичної роботи в реабілітаційному центрі.
Якщо ви помітили ознаки наркоманії у вашої дитини – не зволікайте, звертайтеся до нас!
