Лікувати наркоманію вкрай складно, і навіть за залучення всіх можливостей для реабілітації статистика залишається невтішною, більшості так і не вдається вибратися з безодні наркотичної залежності. Тому всі заходи потрібно спрямувати на профілактику цього явища, зробити так, щоб у дітей і підлітків не виникало бажання тягнутися до небезпечних розваг. Ситуацію погіршує те, що наркоманія як хвороба помітно помолодшала. Середній вік початку вживання заборонених препаратів становить лише 17 років, тобто ще до повноліття. Токсикоманія ж розвивається ще раніше, уже в 13-річному віці. В особливо диких, хоча й рідкісних випадках наркотичну залежність діагностують навіть у 8-річних дітей.
Профілактика наркоманії як соціально небезпечної хвороби не може бути лише у віданні медицини. Для підвищення ефективності зусилля необхідно об’єднувати батькам, школі, психологам, поліції, громадським організаціям і волонтерам. Ситуацію погіршує те, що держава не виробила єдиної стратегії боротьби з цим злом, а деякі її представники, отримуючи кримінальний дохід від наркомафії, і зовсім саботують будь-які профілактичні заходи.
Такі поширені лекції про шкоду наркотиків, які за рознарядкою читають у школах то психологи, то представники поліції, довели свою неефективність. Причому в кращому разі вони не дають ефекту, а в гіршому – лише провокують підлітків на вживання наркотиків, бо породжують природні для цього віку цікавість і бажання зробити все не так, як дорослі. Потрібно розуміти: про те, що наркотики шкідливі й небезпечні, знають абсолютно всі – так само, як усі знають про шкоду куріння чи алкоголю. Але далеко не всіх це зупиняє, а отже, принципи й підходи мають бути змінені.
Цільові групи для профілактики
Більшість фахівців-психологів сходяться на думці, що пропаганда здорового життя й профілактика наркоманії для старшокласників украй неефективні, бо в них уже є сформоване уявлення про світ, а сприймати будь-які «нотації» їм заважає юнацький максималізм.
Тож орієнтуватися варто на молодші класи. Уже з перших класів, тобто з 6-7 років, є сенс проводити профілактичні зустрічі з використанням наочних матеріалів у будь-якому вигляді. Добрий ефект дасть створення негативного образу наркозалежного, хоча тут украй важливо не залякати дітей, а пояснити їм, що певний спосіб життя позначається на зовнішності й поведінці не найкращим чином.
Для старших груп, особливо в класах, що перебувають у групі ризику, доцільно проводити наочнішу профілактику шляхом відвідування наркологічних клінік у присутності фахівця й навіть бесід із тими, хто проходить курс лікування від залежності. Такий захід, хоч і є дискусійним з етичного погляду, проте демонструє високу ефективність. Кожен підліток має змогу не зі слів лектора, а особисто й з розповідей людей, які пройшли через пекло, переконатися, що саме на нього чекає, якщо він піде цією доріжкою. На підсвідомому рівні закріплюється зв’язок між наркотиками та кінцем здорового життя й усіх перспектив.
У випадках, коли профілактичні бесіди проводяться безпосередньо в підлітковому середовищі, варто пам’ятати, що це досить складна аудиторія. Наприклад, зі старшокласниками не підійде манера спілкування в стилі лекції, надмірний пафос, фальш чи лицемірство. Крім того, вони із задоволенням ловитимуть лектора на дилетантстві. А впіймавши, повністю втратять довіру до будь-якої інформації від нього й радше схилятимуться зробити навпаки. Не виключені провокації та дрібне хуліганство з боку аудиторії, особливо це характерно для складних підлітків, багато з яких уже мають досвід уживання тих чи інших наркотиків.
Доцільно використовувати під час таких бесід конкретні приклади наслідків уживання – отруєння й навіть смертельні випадки. Показовими будуть фотографії наслідків дії наркотику «крокодил», які пробирають навіть найстійкіших. Звісно, варто розповісти й про те, які проблеми із законом чекали на наркозалежних, як це вплинуло на їхнє життя.
Альтернатива – найкраща профілактика
Доведено, що підлітки починають уживати наркотики не через якусь природну розбещеність, а здебільшого тому, що їм нічим зайнятися. Сіре буденне життя, яке їх оточує, сприяє втечі в наркотичний транс, який спершу здається рятівним, а потім просто перетворюється на в’язницю.
Тому один цікавий гурток моделювання, спортивна секція, волейбольний майданчик чи шаховий клуб здатні зробити для профілактики наркоманії в конкретній місцевій громаді більше, ніж усі лекції разом узяті. Мистецтво, спорт, техніка, наука, література – життя підлітків потрібно наповнювати не лише шкільними буднями, від яких – такі вже особливості нашої обов’язкової шкільної системи – іноді хочеться втекти якнайдалі.
Звісно, неможлива правильна профілактика цього бича сучасного суспільства без всебічної участі батьків і родини загалом. Усе починається саме в родині – якщо батьки не уявляють життя без пляшки, то діти, полишені самі на себе, з великою ймовірністю повторять їхній шлях або почнуть приймати наркотики. На жаль, вести профілактику здорового способу життя серед дорослих значно складніше.
Але й у цілком благополучних родинах часто, щоб уникнути проблем із наркотиками, дітям і підліткам просто потрібно приділяти більше уваги та любові. Не засипати їх подарунками, а ненав’язливо вникати в проблеми, допомагати їх розв’язувати й брати участь у розвитку та становленні своєї дитини. Інакше це місце швидко займе вулиця в найширшому сенсі.
