Примусове лікування від алкоголізму – тема для українського суспільства, на жаль, актуальна. За статистикою, лише 14% залежних від алкоголю людей визнають наявність проблеми й готові лікуватися добровільно. Водночас переважна більшість вважає, що може будь-коли кинути пити самостійно, – і при цьому продовжує повільно вбивати себе й отруювати життя близьким і оточенню.
До питання, чи можна лікувати алкоголіка без його згоди, ми ще повернемося нижче. А поки розберімося, які правові аспекти існують у цьому питанні. Адже в деяких випадках примусове лікування від алкогольної залежності може бути розцінене як посягання на конституційні права громадянина. Парадоксально, але факт: просто так ізолювати й лікувати людину, яка руйнує і своє життя, і життя оточення, не можна – це може бути визнано порушенням статей 28, 32 і 33 Конституції. Звісно, лише якщо пацієнт вирішить подати до суду, – але в будь-якому разі без відповідних правових підстав наркологічні клініки побоюються проводити примусове лікування від алкогольної залежності.
Проте законодавство України передбачає такі підстави. Але остаточне рішення завжди ухвалює суд. Крім того, слід розуміти, що примусове лікування алкогольної залежності з високою ймовірністю буде малоефективним.
Правові підстави для направлення на примусове лікування
Направляючи людину на примусове лікування, зокрема й від алкоголізму, суд керується статтею 96 Кримінального кодексу України, яка передбачає, що цей захід може застосовуватися незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин і при цьому мають соціально небезпечне захворювання (до яких може бути віднесений і алкоголізм). При цьому лікування має проводитися або за місцем відбування покарання, якщо призначено позбавлення волі, або в спеціалізованому лікувальному закладі в разі призначення інших покарань.
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює покарання за домашнє насильство (ст. 1732), а алкоголізм може бути для суду обтяжувальною обставиною та підставою для направлення особи на примусове лікування. З огляду на те, що, на жаль, величезна кількість випадків алкоголізму супроводжується також домашнім насильством різного роду (фізичним, психологічним, фінансовим тощо), такі справи розглядаються в судах досить часто. Але для порушення справи потрібна заява потерпілих, яку члени родини залежного часто бояться писати. При цьому лікування алкоголізму без згоди хворого проводиться якраз на підставі рішення суду.
Ще однією підставою для примусового лікування алкоголізму з госпіталізацією може бути стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу». Алкоголізм часто спричиняє або загострює перебіг психічних захворювань, включно з шизофренією. І це може стати підставою для примусової госпіталізації без усвідомленої згоди особи, а в деяких випадках навіть без згоди представників пацієнта:
- якщо особа вчиняє або виявляє наміри вчинити дії, що загрожують оточенню;
- якщо особа не може самостійно задовольняти свої потреби щодо забезпечення життєдіяльності.
Для госпіталізації за цією статтею також потрібне рішення суду, проте примусове лікування алкоголізму можливе лише за висновком лікарської психіатричної комісії, який має бути направлений до суду не пізніше ніж через 24 години з моменту госпіталізації. Цю процедуру передбачено статтею 16 Закону «Про психіатричну допомогу». Такі випадки часто бувають при гострих алкогольних психозах – наприклад, «білій гарячці», коли людина реально загрожує домашнім і випадковим людям і перебуває в неосудному стані.
Надалі лікування від алкоголізму без згоди хворого проводиться в спеціалізованому закладі, і щонайменше раз на місяць пацієнт проходить огляд комісією психіатрів. Продовження госпіталізації на строк понад пів року можливе за повторної судової санкції.
Як проводиться примусове лікування алкоголізму без згоди
Перший і найважливіший етап – детоксикація та очищення організму від продуктів метаболізму етанолу, тобто досить жорстке примусове виведення із запою. Після цього проводиться комплексний огляд і оцінювання загального стану, забір аналізів. Потім призначається медикаментозна програма, спрямована на досягнення стабільності психічного стану, що особливо важливо при лікуванні алкогольних психозів (таких психозів, до речі, дуже багато – просто «біла гарячка» найвідоміший із них). Ще один напрям медикаментозного лікування алкоголізму без згоди пацієнта – підтримувальна терапія, яка має допомогти відновленню нормальної діяльності організму.
Завершальним етапом має бути програма психологічної реабілітації – але насправді після примусової госпіталізації цей етап реалізується вкрай рідко. Іноді проводиться примусове медикаментозне кодування від алкоголізму без згоди хворого – тобто вживлення капсули з дисульфірамом.
Варто розуміти, що лікування алкоголіка без його згоди – крайній захід, ефективність якого може бути невисокою. Головна мета при цьому – захистити самого пацієнта та його близьких від можливої шкоди, якої він може завдати, продовжуючи безконтрольно пиячити. Тому заходи, які вживаються в державних і комунальних наркологічних диспансерах і психіатричних лікарнях, можуть бути досить жорсткими – тим паче що зазвичай примусове лікування алкоголізму в таких закладах стикається з браком коштів, а закритий характер закладів схиляє персонал до безкарності.
Справжню допомогу здатні надати лише в реабілітаційному центрі. Ми пропонуємо програму комплексної реабілітації та соціальної адаптації залежних від алкоголю. Навіть якщо ваша близька людина не налаштована на лікування, – звертайтеся до нас, ми знаємо, як працювати з такими випадками.
